Агентство интернет-маркетинга

clock icon Время чтения 7 мин. | 20.4.2021 |
20 Квітня, 2021

DMCA: як видаляти з інтернету контент, який у вас украли

Практично весь контент у мережі є публічно доступний. З одного боку, це надає безліч переваг: можливість легко знайти інформацію, контакти, залучити трафік на сайт, використовуючи інструменти SEO-оптимізації, і багато іншого.

Інша сторона медалі — це, звісно ж, плагіат/крадіжка контенту з вебсайтів та у соціальних мережах. З цим стикались багато авторів та власників блогів, інформаційних сторінок, інтернет-магазинів та інших онлайн-ресурсів. Наслідками є не лише порушення авторських прав як таке, а й фінансові втрати (зменшення трафіку, менша ефективність реклами, тощо).

Як боротись із крадіжкою контенту? Не хочеш, щоб вкрали контент — нічого не публікуй у мережі і взагалі, видали ті свої інтернети!

Ні-ні, звісно, ми не будемо пропонувати таких радикальних дій (хоча, мабуть, такий підхід був би ефективним з точки зору захисту авторських прав☺).Натомість, важливо бути підготовленим до ситуацій, які (неминуче) можуть трапитись з тими об’єктами авторського права, які ви розміщуєте у мережі, та знати, як діяти, щоб захистити контент від крадіжок на просторах інтернету.

У цій статті поговоримо про такий інструмент захисту, як подання скарги про порушення авторських прав за DMCA. Що таке DMCA, чому він застосовний в Україні, хто може подавати скаргу, як це зробити і які наслідки? Поїхали.

Які об’єкти я можу захистити?

Для початку потрібно чітко розуміти, які об’єкти у мережі взагалі підлягають захисту авторським правом. Текстове наповнення сайту, статті, фото-, аудіо- та відеоконтент, ілюстрації, дизайн, промови, лекції (актуально для всіляких онлайн-курсів), бази даних, скрипти, комп’ютерний код загалом, — усі ці об’єкти є об’єктами авторського права.

Варто усвідомлювати, що ідеї та концепції не підлягають захисту авторським правом, адже останнє захищає саме матеріальне втілення. Тому, якщо у статті, наприклад, описана ідея процесу, функціоналу комп’ютерної програми тощо, а хтось інший цю ідею реалізував (створив комп’ютерну програму), з точки зору законодавства це не вважається порушенням авторських прав автора ідеї.

Ми вже цілих п’ять хвилин говоримо про авторське право. Що це таке?

  • Авторське право — це комплекс особистих (немайнових) та майнових прав автора. Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»: немайнові права автора невідчужувані (не можуть передаватись іншим особам) та включають:
  1. право бути визнаним автором твору та вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
  2. право забороняти зазначення свого імені чи вимагати використання обраного автором псевдоніма;
  3. право перешкоджати будь-якому посяганню на твір (порушення цілісності, перекручення і так далі), здатному завдати шкоди честі чи репутації автора.
  • майнові авторські права можуть бути повністю чи частково передані третій особі та включають:
  1. виключне право використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом (оприлюднювати, переробляти, адаптувати, розповсюджувати (продавати, здавати в оренду), та ін.);
  2. виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Я — автор, чи всі авторські права належать мені?

Автор — це особа, яка безпосередньо створює відповідний об’єкт (пише скрипт, створює ілюстрацію, пише статтю, тощо). «По дефолту» автор набуває весь комплекс авторських прав з моменту створення об’єкта.

Візьмемо, для прикладу, автора статті в онлайн-журналі. З моменту написання статті (у тому числі будь-якої її частини) у нього виникають авторські права на неї. Ніякого додаткового підтвердження (реєстрації, оповіщення про виникнення авторських прав, танців з бубном) не вимагається. Авторські права існують і до моменту публікації статті.

Зверніть увагу! Не завжди весь комплекс прав належить безпосередньо автору. Як уже зазначено вище, майнові авторські права можуть бути передані та належати іншим особам.

Так, якщо стаття створена на замовлення (наприклад, за договором про надання послуг), то відповідні договірні положення можуть передбачати (і зазвичай, передбачають) передачу майнових авторських прав повністю чи частково замовнику (з моменту створення, з моменту оплати чи іншого визначеного сторонами моменту).

У трудових відносинах працівник, який створює об’єкти авторського права при виконанні трудової функції, за замовчуванням розділяє майнові авторські права з роботодавцем. Однак у договорі може бути передбачене і повне передання майнових прав.

Також майнові права можуть бути передані окремим договором на передачу авторських прав (наприклад, розробник продає свою розробку і за таким договором передає всі виключні майнові права на неї).

Тому при крадіжці контенту заборонити неправомірне використання може правовласник (тобто безпосередній автор чи той, кому передані майнові авторські права — замовник, роботодавець, інша особа).

Порушення чи не порушення?

У вас вкрали статтю. Як зрозуміти, що ці дії є порушенням авторських прав? Порушення авторського права — дії, спрямовані на неправомірне використання об’єкта авторського права. Тобто, за загальним правилом, використання такого об’єкта будь-яким чином (копіювання, переробка, опублікування, тощо) без дозволу правовласника, яке не є добросовісним використанням, є порушенням авторських прав.

До прикладу, ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визнає плагіат (тобто оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору) порушенням авторських прав.

Тут варто зазначити, що у більшості країн система законодавства про захист авторських прав базується на міжнародних конвенціях, відтак, їх положення зазвичай дуже схожі та ґрунтуються на однакових концепціях.

Важливо! Не всяке використання об’єктів без дозволу є порушенням авторських прав.

Так, Законом України «Про авторське право і суміжні права» дозволене використання творів без отримання дозволу (але із зазначенням імені автора) у таких випадках: цитування коротких уривків; цитування з метою огляду преси; використання в навчальних цілях у виправданому ціллю обсязі; декомпіляція комп’ютерних програм (за дотримання встановлених законом вимог); відтворення в особистих цілях (наприклад, включити підбірку Spotify для прибирання), та інші. Схожа концепція fair use характерна також і для права США. В інших юрисдикціях застосовуються схожі доктрини з певними особливостями. Ви можете ознайомитись із більш детальною інформацією щодо концепції добросовісного використання чужого контенту тут.

Як дізнатись про порушення авторських прав?

Окей, з цього я розумію, що скопіювавши мою статтю на свій ресурс, власник такого ресурсу порушує моє авторське право. Вкрадений контент випадково виявив мій колега. Однак потенційно багато моїх статей та іншого контенту «гуляє» мережею, приносячи трафік НЕ на мій сайт, а я про це не знаю.

Виявити порушення авторських прав можна різними способами:

  • Простий пошук Google.

Може бути ефективним, якщо мова йде про текстові об’єкти, і їх кількість на онлайн-ресурсі незначна, що дозволяє вручну відстежувати копіювання та інші порушення. Для прикладу: при введенні частини тексту як цитати пошуковик видасть усі ресурси, які містять цитований текст, і можна буде відстежувати, які з них роблять це неправомірно.

  • Google Зображення.

Механізм схожий: потрібно завантажити оригінальне зображення та здійснити пошук ресурсів, які містять такі самі ілюстрації.

Скоріше всього, ці дії можуть бути малоефективні, якщо авторського контенту багато. Тому на допомогу приходять спеціальні інструменти, які автоматично шукають порушення авторських прав.

  • Спеціальні сервіси, наприклад:
  1. Google Alert (можна налаштувати сповіщення щодо частини тексту, яка з’являтиметься на інших ресурсах);
  2. Copyscape (можна завантажувати URL, на якому розміщений оригінальний контент, після чого сервіс видасть список посилань із продубльованим контентом);
  3. Інструменти, які пропонує YouTube (Copyright Match Tool, Content ID) та ін.

Що робити? Як боротись із крадіжкою контенту?

Після виявлення вкраденого контенту є кілька варіантів дій, які може обрати правовласник:

  1. Звернутись безпосередньо до власника веб-сайту із повідомленням про виявлений плагіат і вимогою видалити інформацію, яка порушує авторське право. Іноді таких дій достатньо, щоб порушник прибрав украдені матеріали.
  2. Звернутись до хостинг-провайдера із інформацією про оригінальний та вкрадений контент.
  3. Звернутись до суду.

Ці дії часто не дають бажаного результату, а в останньому випадку можуть виявитись часо- та ресурсозатратними. Тому за відсутності бажання гаяти час правовласники зазвичай обирають найбільш простий та ефективний варіант — подати скаргу про порушення авторських прав за DMCA.

Що таке DMCA і чому його можна застосовувати в Україні?

DMCA (Digital Millenium Copyright Act), або «Закон про авторське право в цифрову епоху», який прийнятий у США, спрямований на захист авторських прав у мережі інтернет. За допомогою інструментів, передбачених цим законом, правовласники мають можливість оперативно вилучити вкрадений контент без значних фінансових витрат (неминучих при зверненні до суду).

Отже, цей акт є частиною законодавства США. А я в Україні. І контент мій вкрали в Україні. І порушник в Україні. Яким же чином я можу застосовувати DMCA для захисту своїх прав?

Суть у тому, що DMCA застосовний до провайдерів інтернет-послуг (Google, соціальні мережі, тощо). Багато провайдерів (якщо не більшість із тих, чиїми послугами ми користуємось щодня) зареєстровані в США, тому завдяки цьому закону ви можете використовувати передбачені інструменти, навіть якщо все дійство відбувається в іншій країні.

Скарга за DMCA (Takedown notice)

DMCA не встановлює конкретної форми скарги, а лиш визначає її реквізити. Більшість провайдерів, послугами яких ми щодня користуємось (Google, Facebook, Instagram, Twitter) мають автоматизовані форми скарг, куди потрібно внести інформацію та проставити відповідні відмітки.

Скарга повинна містити інформацію, зазначену в пункті 512(c)(3) DMCA:

  • ідентифікація твору, авторські права на який порушуються (частина тексту, URL);
  • ідентифікація матеріалу, який порушує авторські права (URL, за яким можна знайти матеріал, що порушує авторські права);
  • контактні дані заявника: ім’я, номер телефону, адреса, електронна адреса (у формі, яку пропонує Google, наприклад, це ім’я, назва компанії (опціонально), електронна адреса і країна знаходження заявника);
  • підтвердження сумлінності заяви (тобто того, що заявник вважає, що використання матеріалу способом, на який скаржаться, не було дозволене власником авторських прав);
  • підтвердження точності інформації у заяві та правомочності власника авторських прав чи особи, яка ним уповноважена (щодо двох останніх пунктів, то у Google, наприклад, це проста відмітка);
  • фізичний або електронний підпис правовласника (чи уповноваженої ним особи).

Як можна зрозуміти із цієї інформації, писати історичний роман про порушення авторських прав не доведеться. Головне — донести до провайдера факт, що на конкретній сторінці в мережі недобросовісний користувач порушує авторське право на конкретний матеріал.

Які наслідки?

Після розгляду takedown notice, якщо вона оформлена згідно із правилами та наявне порушення авторських прав, провайдер (наприклад, Google) видаляє відповідні сторінки із пошукової видачі. У результатах пошуку буде повідомлення про те, що деякі матеріали заблоковані через порушення авторських прав.

Про видалення матеріалів (чи усунення їх із пошуку) провайдер сповіщає ймовірного порушника.

Takedown notice застосовують не лише щодо тих осіб, які крадуть контент. Неважко здогадатись, що чимало винахідливих осіб використовують takedown notice як чудовий спосіб усунення конкурентів. Було б несправедливо залишити особу, матеріал якої видалений результатів пошуку, без засобів для опротестування таких дій провайдера.

Відтак, особа, матеріал якої був видалений із пошуку, може використати можливість подати зустрічне повідомлення (counter notification) провайдеру.

У такому повідомленні потрібно «під страхом покарання за неправдиве свідчення» заявити, що особа переконана, що матеріал був вилучений/доступ до нього обмежений помилково і матеріали не порушують авторських прав. Крім цього, потрібно заявити про своє погодження на юрисдикцію суду того округу, де знаходиться провайдер послуг, та про готовність до судового процесу, який може ініціювати заявник takedown notice.

Після отримання такого зустрічного повідомлення провайдер повідомляє про нього заявнику та відновлює доступ до матеріалів протягом 10 днів (максимум 14). Єдиний варіант для правовласника уникнути відновлення доступу — подати позов до суду про припинення порушення авторських прав та надати підтвердження провайдеру.

Чому провайдери після отримання takedown notice та counter notification видаляють, а потім, відповідно, відновлюють доступ до ресурсу? Усе просто. DMCA передбачає звільнення провайдерів від відповідальності за розміщений контент, що порушує авторські права, якщо провайдери дотримуються всіх вимог DMCA.

Це означає, що після таких дій на провайдера не можна подати в суд, будь-які судові провадження будуть мати місце лише між правовласником та (ймовірним) порушником авторських прав.

Саме це робить процедуру подання скарг по DMCA популярною, адже якщо порушення дійсне — провайдер зобов’язаний видалити сторінку з контентом, який порушує авторське право, із результатів пошуку.

Якщо ж порушник не скористається можливістю подати counter notification, тоді доступ до матеріалу залишиться обмеженим та не відображатиметься у результатах пошуку.

Лайфхаки

Звісно, можна спробувати захистити свій контент превентивними заходами: заблокувати копіювання за допомогою спеціального скрипку, розмістити значок копірайту, додати відповідні положення до правил користування сайтом.

Проте недобросовісних користувачів це навряд чи зупинить від крадіжки контенту.

Тому залежно від кількості авторського контенту, варто або самостійно відстежувати можливі порушення, або ж спростити собі життя та підключити спеціалізовані сервіси моніторингу крадіжок контенту на просторах інтернету.

Крім цього, багато сервісів пропонують ботів для створення DMCA-скарг за наданою інформацією. Однак процедура заповнення скарги настільки проста, що такі сервіси мають сенс хіба що для величезних онлайн-ресурсів, які виявляють сотні порушень щодня.

Також зауважимо, що українське законодавство теж передбачає порядок припинення порушень авторського права з використанням мережі Інтернет (ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), крім стандартного звернення до суду. Зокрема, правовласник має право звернутися до власника вебсайту та (або) вебсторінки, на якому/якій відбувається порушення, із заявою про припинення порушення. Така заява може бути подана провайдеру хостингу.

Утім, є певні обмеження: таку заяву може подавати лише адвокат. Крім цього, процедуру застосовують лише щодо аудіовізуальних, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення ☹. Якщо провайдер отримає повідомлення із запереченням від власника вебсайту, а правовласник не надасть доказів звернення до суду, доступ до інформації відновлюється на 10 робочий день після отримання повідомлення власника вебсайту.

Висновок

DMCA, або ж закон про авторське право в цифрову епоху, надає правовласникам контенту в мережі простий та ефективний спосіб вирішити проблему крадіжки та іншого незаконного використання матеріалів — takedown notice.

Незважаючи на те, що ймовірний порушник може скористатись зустрічним інструментом і подати counter notification, після чого доступ до його ресурсу відновиться, втрати для нього все рівно будуть відчутними, адже швидко відновити трафік на сайт доволі складно. Наступного разу він двічі подумає: варто у таке вплутуватись чи краще використовувати власний оригінальний контент.

Цікаво почути про ваш досвід боротьби з крадіжками контенту в мережі. Давайте ділитись у коментарях!

Отримати практичні навички написання SEO-статей можна на курсі «SEO-копірайтинг для малого і середнього бізнесу»:

Автор статьи

ІТ юрист. В ІТ праві обожнює нові виклики та нестандартні підходи. Має багатий досвід в реєстрації торгових марок для IT бізнесу в безлічі юрисдикцій.

View Category