Чому вірусні статті не публікуються на майданчиках

Зовнішній контент-маркетинг. Це — надзвичайно відповідальна послуга. Вона передбачає, що ми пишемо від імені фахівців інших компаній або сервісів для провідних ЗМІ та блогів. Тобто несемо відповідальність за себе і за клієнтів (партнерів).

На підготовку 1 матеріалу у нас йде близько 2 тижнів. На виході — це стаття обсягом 10-15 тис. знаків без пробілів. І тут є одна велика БІЛЬ, яка прямо «накипіла».

Вірусні статті, які реально зачіпають цільову аудиторію, так і не виходять у світ.

Чому?

По-перше, вони частково перевіряються мною та редактором — є вимога, що писати розмовною мовою та відступати від теми ні на міліметр не можна. Це вже сприймається як «вода» і виникають припущення (часто неправдиві), що автор не є експертом.
По-друге, з текстів вичавлюють усі емоції та людяність фахівці з боку партнера. Адже вони теж читають блог Максима Ільяхова і знають, що потрібно писати конкретно: якомога більше цифр, термінів, прикладів, експертності…
По-третє, контент шліфують редактори ЗМІ та блогів. Вони також працюють за відомими всім правилами, які вже неможливо зрушити — як непорушний фундамент.

Що в підсумку?

Текст експертний, сухий, до нього неможливо «підкопатися». Чи працює він? — Ні, не дуже. Так, його читають, зберігають у нотатках, але ним не діляться зі своїм оточенням. А чому? Так, тому що не запав у душу, не зачепив.

А той контент, який, можливо, «вистрілив би», припадає пилом у наших архівах. Адже всі ми відповідальні люди — взяти і просто ризикнути ніхто не може, всупереч настановам і переконанням.

Я ж зі свого 2-річного досвіду ведення корпоративного блогу можу сказати, що в 80% випадків не «вистрілюють» статті іменитих експертів. А ті матеріали, за які в нас кидали сирими яйцями, працюють. Вони з місяця в місяць приносять нам тисячі переглядів, їх читають користувачі, роблять репости і коментують.

І тут у кожного є вибір: