Захист контенту від крадіжки: 7 ефективних способів

Друзі, всім привіт! Сьогодні поговоримо про справжню біду сучасного цифрового світу – крадіжку контенту. Усі знають, що унікальний, якісний контент підвищує популярність сайту як серед пошукових систем, так і серед користувачів.

Проте в Інтернеті діє безліч копіпастерів, яких не бентежить розміщення плагіату на своєму сайті. Вони не тільки повністю копіюють чужу роботу, а й вказують під нею своє авторство, видаючи її за результат власної праці. Як з цим боротися, чи завдається справжньому автору якась шкода від крадіжки? Відповідь на це питання – далі в статті.

Відразу зазначу: 100% гарантії від крадіжки публікацій не існує. Зате є методи, які допоможуть запобігти можливому копіюванню матеріалу. Про те, що потрібно робити і як захистити контент від крадіжки чи копіювання – я детально розповім у статті.

Реальна шкода, яку завдає сайту крадіжка контенту

Уявіть таку ситуацію: ви купуєте чудове плаття, одягаєте його й щаслива біжите на роботу. Приходять колеги, дивляться на нову сукню, хтось робить комплімент. Але вже наступного дня ваша більш ефектна колега з’являється саме в такому ж вбранні. Раптом усім починає здаватися, що сукня сидить на ній краще, та й колір їй личить.

І начебто нічого страшного не сталося: всього лише дві однакові шафи в одному офісі. Але чомусь ваша сукня одразу втрачає свою унікальність, та й колеги, які вперше побачили цей наряд на іншій, можуть подумати, що це ви вкрали ідею покупки. Неприємно, правда?

Подібна ситуація спостерігається й із контентом на сайті. Коли шахраї крадуть розміщений матеріал – вони отримують від цього певну вигоду, а первісний власник ресурсу залишається у «мінусі». Подивіться, якої шкоди завдає сайту крадіжка контенту.

Розглянемо кожен пункт детальніше, щоб усвідомити всю важливість і необхідність захисту контенту сайту:

• Трафік. Якщо копіпастер розміщує на своєму ресурсі матеріал, взятий у вас, – він не тільки привласнює собі чужі заслуги, а й переманює потенційних читачів. Тобто ви втрачаєте певну кількість переходів.
• Позиції у результатах пошуку. Цей пункт пов’язаний із попереднім. Адже найчастіше користувачі переходять на сайт, який посідає перші позиції у рейтингу. Згідно з даними деяких джерел, перша позиція забезпечує приплив у розмірі 18–36 % від загальної кількості переходів; друге місце – 12 %, третє – 9 %. Якщо раптом пошукова система вирішить, що плагіат розміщений саме на вашому сайті, він не матиме високого рейтингу, і про хороші позиції можна забути.
• Санкції. Коли на інтернет-ресурсі не налаштована система захисту контенту, а пошукова система неправильно визначає першоджерело, вона може накласти санкції, повністю видаливши сайт із результатів пошуку. Особливо це актуально для нових веб-сторінок, які ще тільки починають розвиватися.
• Репутація. Побачивши абсолютно однаковий контент, читач навряд чи стане розбиратися, хто в кого його вкрав. Але якщо він дійде висновку, що автором матеріалу є не ви, – це зашкодить вашій репутації як експерта та знизить рівень довіри.
• Витрати. Щоб швидко вирішити зазначені проблеми, доведеться створювати та розміщувати на сайті новий контент замість вкраденого. А це додаткові фінансові витрати.

Навіть якщо ваш сайт надзвичайно популярний, має репутацію професійного ресурсу і крадіжка контенту не завдасть йому особливої шкоди — з копіпастерами все одно потрібно боротися, захищаючи свою власність. Як це робити – розповім і надам конкретні поради.

Способи захисту контенту

Переглянувши Інтернет і переглянувши близько 20 відео на тему захисту контенту Google, я вибрала 7 найефективніших способів. Пропоную взяти їх на озброєння та використовувати під час розміщення публікацій на своїх сайтах. А тепер про кожен по черзі.

1. Додавання нових публікацій у Search Console

У Google є власний вебмайстер – Search Console. Щоб повідомити йому про публікацію нової статті, потрібно виконати аналогічні дії щодо підтвердження прав на сайт. Після розміщення статті в блозі або на іншій сторінці клікаємо на «Перевірка URL-адреси».

Ми вже писали про правила користування сервісом: Google Webmaster: налаштування. 20 інструментів Search Console

У поле вводимо URL-адресу сторінки з новою опублікованою статтею та натискаємо кнопку «Надіслати запит на індексування».

Як тільки Google проіндексує вказану йому адресу – процедуру можна вважати завершеною. Що це нам дасть? Виконавши всі зазначені дії, ми здійснюємо примусову індексацію нової статті, тобто «змушуємо» пошукову систему відразу ж переглянути нову публікацію.  Тепер вона знатиме, який сайт є першоджерелом розміщеного матеріалу.

Отже, ми повідомили пошуковим роботам, що стаття є нашою власністю. Але використання інструментів пошукових систем – не єдиний спосіб захисту авторських прав. Є ще кілька інших, не менш ефективних.

2. Анонсування контенту в соціальних мережах

Взаємодія з соціальними мережами «вбиває» одразу кількох зайців:

• залучає додатковий трафік на ваш сайт;
• прискорює індексацію (адже пошукові боти часто відвідують соціальні мережі);
• дозволяє ненав’язливо рекламувати свою фірму;
• дає змогу повідомляти про нові публікації на веб-ресурсі.

Наприклад, як це робимо ми. Відразу ж після публікації статті в блозі наш SMM-фахівець розміщує допис про неї у Facebook. Таким чином, ми повідомляємо своїх читачів про вихід нового матеріалу, коротко описуємо його зміст і надаємо посилання на свій блог.  

Читайте також: Створюємо допис у Facebook: 5 безпрограшних прийомів

Цей метод не захищає матеріал від копіювання в прямому сенсі, але дозволяє довести своє авторство в будь-яких непередбачених ситуаціях.

3. Захист авторських прав за допомогою DRM

Абревіатура DRM з’явилася у повсякденному вжитку ІТ-фахівців не так давно. Вона розшифровується як Digital rights management, тобто «Управління цифровими авторськими правами». Ця технологія використовується багатьма компаніями та корпораціями по всьому світу, а в США навіть ухвалено закон про кримінальну відповідальність за поширення засобів для обходу DRM.

Простими словами: за допомогою DRM правовласник може контролювати доступ до контенту, запобігати його крадіжці, копіюванню або незаконній передачі іншим особам. Ця технологія застосовується лише до платних продуктів, наприклад, відео чи аудіо.

Як саме здійснюється захист авторського контенту за допомогою DRM? У платний продукт вбудовується спеціальний «цифровий замок» у вигляді зашифрованого ліцензійного ключа. Він являє собою складний математичний код, розблокувати який можна лише після придбання прав на контент. Встановити такий захист зможе досвідчений програміст.

Де це можна застосувати на практиці? Наприклад, ви знімаєте навчальні вебінари на тему, в якій ви справжній експерт, і продаєте їх через свій веб-сайт в Інтернеті. Встановлюєте приховану мітку «Контент захищений DRM». Зацікавлені люди, щоб отримати урок, купують ваше відео. Вони можуть його завантажити та переглянути, але скопіювати, поширити або видати за свої особисті роботи їм уже не вдасться. Ось вона – сила DRM.

Контент, захищений авторським правом,, є власністю його творця. Ніхто не може оскаржити ці права, навіть у судовому порядку.

4. Додавання посилання на свій ресурс

Я впевнена: ви не раз натрапляли на сайти, під час копіювання інформації з яких з’являється ось таке посилання:

Вона вставляється в документ разом із текстом і вказує джерело, звідки взято матеріал. Іноді аматори-крадії можуть і не помітити такого доповнення до скопійованих речень, тим самим надаючи безкоштовне зовнішнє посилання на ваш сайт і трохи додаткового трафіку як компенсацію за «вкрадене».

Звісно, посилання завжди можна видалити. Цей метод, скоріше, захищає від машинного та автоматичного копіювання.

Щоб захистити свій контент за допомогою цього методу, у движку веб-ресурсу необхідно запрограмувати певний алгоритм:

Код записується у файлі functions.php. Після слова «джерело» необхідно вказати URL-адресу сторінки, на якій розміщено контент. Такий скрипт потрібно прописати для всіх сторінок сайту, одразу ж над тегом </head>. Як видно з зображення (вище), посилання залишається клікабельним.

5. Захист фото та відео

«Запозичення» у мережі візуального контенту для своїх публікацій – звичайна справа. Адже далеко не кожен сайт здатний розміщувати унікальні фотографії чи знімати відео. Але важливо розуміти, що зображення потрапляють у мережу також з якогось сайту, тобто десь вони вже розміщені. Ось і «крадіжка» у чистому вигляді.

Якщо ви не хочете, щоб ваші фото та відеоматеріали використовували інші користувачі Всесвітньої мережі, можна накласти на них захист. Щодо зображень це:

• Нанесення логотипу або водяного знака. Невелике зображення в кутку картинки з назвою компанії одразу вкаже на першоджерело контенту. Ось як ми це робимо:

• Цифрові мітки. Цей спосіб захисту від крадіжки підійде тим, хто публікує власні знімки. Щоб додати до фотографії час, дату або будь-які власні дані, потрібно зайти в налаштування фотоапарата та увімкнути там EXIF.
• Прозоре покриття. Такий захист наноситься на зображення за допомогою програми Adobe Photoshop. Як це зробити? У програмі створюєте зображення, розміри якого збігаються з тим, яке ви хочете захистити від крадіжки. Далі накладаєте її на вихідне зображення (це можна зробити за допомогою HTML або CSS). Результат: якщо хтось захоче скопіювати зображення, він отримає лише прозорий шар. Візуально, при розміщенні на своєму сайті, цей захист не помітний.

Захистити відео від крадіжки також можна за допомогою нанесення логотипів або посилань на свій веб-ресурс. І те, і інше краще розміщувати в кутку екрана, щоб не заважати перегляду. Приклад логотипу на нашому відео:

6. Використання спеціальних плагінів на CMS-платформах

Ще один спосіб захистити свої публікації від посягань зловмисників з Інтернету – встановлення плагінів у своїй CMS. На жаль, універсальних плагінів не існує, і підбирати таке захисне програмне забезпечення потрібно з урахуванням «движка».

Пошукавши інформацію в Google, я вибрала два найпростіші й, головне, безкоштовні плагіни для двох популярних платформ. Пропоную їх вашій увазі.

Для WordPress

Доступним і простим плагіном для цього движка є WP Content Copy Protection. Його потрібно завантажити, встановити в адмінці та активувати. Жодних додаткових налаштувань чи складних алгоритмів. Програма починає працювати одразу.

Що це дає:

• унеможливлює копіювання та виділення тексту за допомогою правої кнопки миші;
• вимикає функцію збереження, завантаження, перетягування та друку як тексту, так і візуальної складової публікації;
• блокує будь-які дії з контентом за допомогою клавіатури (мається на увазі комбінації клавіш Ctrl+X, +C, +A).

Для CMS Joomla

Найефективніший і найпопулярніший плагін для захисту від крадіжки контенту для цієї платформи — Urlin Protector. Завантажити його можна на сайті розробника. Плагін має зрозумілий інтерфейс і цілу низку корисних функцій.

Окрім заборони на копіювання, він забезпечує й надійніший захист контенту від крадіжки, наприклад:

• встановлює код на всі посилання, зображення та текст статті;
• генерує вихідний код сторінки, роблячи його нечитабельним;
• коректно взаємодіє з SEF URL (функцією движка, що перетворює динамічні посилання на статичні);
• миттєво вмикає та вимикає будь-які форми захисту, передбачені в CMS Joomla.

Розробники пропонують безкоштовну демо-версію плагіна та ліцензійний варіант із вдосконаленими можливостями. Останній, звісно, платний.

7. Захист від парсерів контенту для інтернет-магазину

Трапляється, що деякі веб-майстри під час наповнення інтернет-магазину використовують парсери контенту. Це спеціальні скрипти, за допомогою яких можна копіювати контент з інших сайтів і завантажувати його у власний файл. Багато парсерів є універсальними, тобто забирають з веб-ресурсу одночасно й текст, і зображення.

А тепер уявіть: ви, розробляючи свій магазин, вклали в нього не тільки душу, а й оригінальні фото, описи, характеристики товару. Через деякий час з’явився хакер і забрав усе це собі. У підсумку ви зазнаєте не тільки моральної шкоди, а й значних фінансових втрат. Як же від цього захиститися?

Є кілька способів:

• Завжди уніфікуйте зображення товарів. Я вже писала про це вище. Просто додайте логотип або водяний знак, який буде складно видалити автоматично. Принаймні, зображення вже захищені.
• Визначте, з якої IP-адреси вас відстежують. Зробити це можна за допомогою сервісів, що показують інформацію про користувачів та час відвідування сторінки. Один із способів ідентифікації – частота та інтервал між запитами. Якщо відвідування відбуваються занадто часто з інтервалом менше 10 секунд – найімовірніше, це парсер. Йому можна обмежити доступ або частоту відвідувань.

Окрім цих, до інтернет-магазинів цілком можна застосовувати й усі інші, зазначені вище, способи. Не забувайте додавати нові сторінки через сервіс Google Search Console, закріпіть свої авторські права, встановивши захист DRM на платні продукти, та завжди повідомляйте покупців про оновлення асортименту в соціальних мережах.

Юридичний захист, або Як мінімізувати наслідки крадіжки?

Права авторів інтернет-контенту захищаються національним та міжнародним правом. Так, згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права», у разі виявлення плагіату та подання позову до суду проти копіпастера, той може заплатити від 11,5 тис. грн до кількох мільйонів. Причому законодавство розмежувало збитки від крадіжки зображень та текстового матеріалу, тобто штраф за таке «запозичення» контенту розраховуватиметься окремо.

Що про це каже міжнародна спільнота? Головним документом щодо захисту авторських прав від крадіжки на всій планеті вважається Бернська конвенція. Її головна суть полягає в тому, що автор отримує право власності на свій матеріал одразу після його публікації. Це означає: достатньо опублікувати статтю в блозі, вказати під нею своє ім’я, і жодних підтверджень авторства більше не знадобиться. Усе подальше копіювання цього матеріалу вважатиметься плагіатом.

Але що ж робити, якщо контент все-таки вкрали? Як мінімізувати збитки? Нижче наведено два кроки, які можна вжити після виявлення крадіжки:

1. Напишіть скаргу адміністратору сайту-злодія. Закон повністю на вашому боці, тому сміливо викладіть у листі прохання видалити вкрадений контент. Краще доручити складання скарги досвідченому юристу, щоб бути впевненим у успіху.
2. Зверніться до служби підтримки Google. У цьому випадку необхідно надати докази свого авторства. Зберіть усе, що у вас є: дописи в соціальних мережах, скріншоти з сервісів про повідомлення пошукових систем щодо публікації статті. Можливо, після вашого звернення роботи видалять плагіат, розміщений на сайті копіпастерами.  

Якщо ці методи не дали результату – звертайтеся до суду. Щоправда, вдаватися до таких крайніх заходів варто лише в тому випадку, коли крадіжка контенту справді завдала відчутної шкоди вашому бізнесу. Гра має бути варта свічок.

На завершення

Наостанок хочу запропонувати кілька цікавих і дещо дивних порад щодо захисту контенту, на які я також натрапила в Інтернеті під час підготовки цього матеріалу:

• Пишіть у тексті слова, переставляючи літери місцями. Доведено, що людина вільно читає текст, навіть якщо літери в словах переставлені. І деякі автори радять розміщувати на сайтах саме такі статті, щоб уникнути їх крадіжки. Щоправда, як це позначиться на ранжуванні публікацій – залишається загадкою.
• Частіше згадуйте назву компанії. Таке брендування має не тільки «прорекламувати фірму», а й запобігти копіюванню матеріалу. Адже якщо в тексті буде багато унікальних згадок про діяльність компанії, копіпастеру доведеться переробляти статтю. А це вже не 100% плагіат.
• Використовуйте перелінковку. Цей метод ефективний у боротьбі з тими, хто зовсім не розбирається у цифровому світі. Він полягає в тому, щоб додавати до своїх статей кілька посилань на суміжні сторінки сайту. Недосвідчений плагіатор, публікуючи текст у себе, може й не помітити перелінковку, що принесе вам додатковий трафік за рахунок переходів за цими посиланнями.
• Встановлюйте скрипти, що обмежують доступ. Якщо ви не хочете, щоб користувач виділяв і копіював текст вашої опублікованої статті, на сторінку сайту можна додати спеціальний скрипт. Алгоритм налаштовується в адмінці та повністю запобігає будь-яким діям із вашою публікацією.

У цього методу більше противників, ніж прихильників, адже більшість користувачів воліють просто виділяти текст для зручності читання. З копіюванням теж є проблема — якщо потрібно скопіювати технічні характеристики, наприклад, смартфона, то простіше їх скопіювати, ніж переписати. Підсумок – зайшовши раз на такий сайт із обмеженнями, користувач може більше не повернутися.

Ось і все. Сьогоднішню тему вичерпано. Сподіваюся, матеріал був для вас корисним і ви знайшли для себе метод, яким обов’язково скористаєтеся для захисту контенту від крадіжки. Залишилися питання – пишіть нам. Якщо у вас є власні унікальні методи боротьби з інтернет-злодіями – розкажіть про них у коментарях. Всім гарного настрою та до зустрічі!

Отримати практичні навички написання SEO-статей можна на курсі: «Креативний SEO-копірайтинг»: